Заклик єпископів УГКЦ до посиленої молитви та посту в час особливих випробувань для нашої державності
Так каже Господь сил: «… я спасу вас, і ви будете благословенням… Тож не бійтесь і нехай кріпляться ваші руки… Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, судіть по правді, щоб мир був у брамах ваших. Не намислюйте у вашім серці зла одне на одного й не кохайтеся в кривій присязі, бо все це мені осоружне», – слово Господнє. Любіть, отже, правду й мир!» (Зах. 8, 13.16-17).
Дорогі в Христі брати і сестри!
Напередодні Різдвяного посту на нашу Вітчизну впало ще одне важке випробування – відкритий прояв агресії з боку Російської Федерації, яка стягнула до кордонів нашої держави велику військову силу, – на суші і на морі, – збройно атакувала наші кораблі, поранила та захопила в полон десятки українських військових моряків.
Міжнародна спільнота засудила такий прояв військової агресії, а українська влада ввела воєнний стан у майже половині областей країни.
Розділяючи з народом усі загрози, страждання і виклики та дбаючи про його безпеку і благо, наша Українська Греко-Католицька Церква і цього разу запевняє про посилену молитву за захист від чужоземної агресії та за відновлення в нашій країні миру і територіальної цілісності.
В обставинах, що склалися, ми відновлюємо нашу заяву про те, що український народ має право і священний обов’язок захисту своєї Батьківщини, – обов’язок, від якого ніхто не може самоусунутися. Водночас закликаємо усіх громадян України із розумінням поставитися до певних побутових обмежень, не піддаватися нагнітанню тривожного стану, зокрема з боку тих, хто намагається посіяти в наших серцях паніку і почуття зневіри.
Як віруючі люди, ми твердо переконані, що доля нашого народу перебуває в руках милостивого Господа: Він прийде, не забариться, із допомогою до своїх стражденних дітей. Запорукою остаточної перемоги народу та держави над силами темряви і зла є наш дотеперішній досвід, коли з Божою допомогою в дусі жертовної любові до Вітчизни та завдяки громадянській солідарності ми спільно подолали надзвичайно важкі загрози й виклики.
Теперішня атака з боку Росії показала, що небезпека для нашої державної незалежності й територіальної цілісності не минає, а часом навіть посилюється. І хоч держава здійснила великий і відчутний поступ у реформуванні Української армії, наші військові й надалі потребують і, на наше переконання, потребуватимуть завжди найбільшого дару, який ми всі можемо їм дати, – нашої солідарної підтримки, молитви і посту. «Коли Господь та не будує дому, – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, – дарма пильнує сторож» (Пс. 126, 1), – вчить нас псалмоспівець. Тому в цей нелегкий для нашого народу час продовжуймо благати в Господа перемоги над підступами зовнішнього агресора і миру для нашої землі.
Закликаємо всіх дітей нашої Церкви вірно дотримуватися, а якщо це занедбано – обов’язково відновити практику щоденної молитви та строгого посту за мир і визволення нашої Батьківщини від російської агресії, як ми це доручали в розпорядженні від 17 червня 2014 року Божого. Молитва, піст і діла милосердя – це наш «духовний блокпост», вірно стоячи на якому ми наближаємо час визволення і довгоочікуваного миру.
У цей час особливої відповідальності ми закликаємо українських політиків не спекулювати складним етапом нашого державотворення, зловживаючи народною бідою заради власної недалекоглядної політичної вигоди, а навпаки – консолідуватися для захисту та розбудови нашої державної незалежності.
Звертаємося до міжнародної спільноти докласти дієвих зусиль для звільнення з полону та ув’язнення всіх наших бранців, у тому числі військових моряків, які потребують підтримки, солідарності й молитви.
Дорогі брати і сестри в Христі! Незважаючи на зовнішні прояви сучасних агресивних дій проти нашої держави і народу, слід пам’ятати, що ці дії мають духовне коріння – в опанованих злими силами серцях злочинців і агресорів. Про це нам пригадує св. Павло: «Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф. 6, 12). Тож не даймо себе покорити злобі й ненависті, а вдягнувшись у броню правди і справедливості, відважно проповідуючи Євангеліє миру, захищаймо свої серця щитом віри, укріплюючи її Словом Божим і молитвою (пор. Еф. 6, 10–17).
Готуючись до великого свята Різдва Христового – приходу в наш грішний світ Спасителя – Князя миру, призиваємо на весь наш народ Його велику милість, благословення і мир!
Від імені Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
† СВЯТОСЛАВ
1 грудня 2018 року Божого, Львів
