Кожна людина може наблизитися до Христа і відчути його любов та милосердя — Владика Василій (Тучапець) під час СДМ у Кракові
“Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя”. Саме ці слова нашого Спасителя і Господа Папа Франциск вибрав як головну тему Світових Днів Молоді, які проходять тут, у Кракові, і в якому ми всі беремо участь. І не випадково, бо цей Рік є Ювілейним роком Божого милосердя. І теж не випадково, а натхненням Божого Духа. Бачачи, скільки жорстокості, несправедливості, егоїзму керує відносинами між людьми, між молодими людьми, Папа хоче ще раз звернутися до всього світу, до всього людства, що Бог є не Богом жорстоким, який гнівається і карає, але він є Богом, який любить, який є милосердним Богом. Папа Франциск всьому світу звіщає добру новину – Бог є милосердний. І сьогодні ми чули, як в своїх притчах Христос виявляє це Боже милосердя: в притчі про вівцю, яка заблудила, пастух шукає вівцю, аж поки не знайде і приводить її до стада. Таким є Господь, який шукає кожну людину, яка заблудила в житті, поки не приведе її до Церкви. Також знаємо притчу про загублену драхму, яку жінка шукає, а поки не знайде – не заспокоїться. І Господь є тим, який шукає людину, щоб віднайти її для вічного життя. Притча про блудного сина, яка яскраво змальовує милосердя Бога, що Бог є не той, який карає, він є добрим батьком, який чекає на навернення блудного сина. Він не те, що чекає, він спонукує навернення, напевне, своєю молитвою, чеканням. Син, який залишив свого батька, пішов від нього, бо думав, що сам собі в житті зі всім порадить. Напевне, це є притаманно філософії молодої людини: я сам собі в житті пораджу, батьки вже застарілі мають погляди, вони нічого мені не допоможуть, Господь десь далеко, а я сам своїми здібностями, своїми стараннями все здобуду. Подібно, як той юнак, що пішов від батька. І ми бачимо, який результат цього відходу, як низько впав цей юнак. Ми бачимо, що, пізнавши свою помилку в житті, він вертається до свого батька, бачимо з якою радістю щирістю і сердечністю батько його зустрічає. Таким є Господь.
В сьогоднішній катехезі Владика Теодор також хотів приблизити до кожного з вас милосердного нашого Небесного Отця, який хоче взяти кожного за руку і вести його в житті, який також хоче обійняти, щоб кожен відчув цю близькість, сердечність і милосердя Бога.
Що людина повинна зробити для того, щоби відчути Боже милосердя? Сьогодні згадуємо пам‘ять св. Володимира, який у своєму житті перейшов різні етапи. Він був язичником, поклонявся ідолам, будучи жорстоким по відношенню до своїх супротивників чи тих, які стояли на його шляху. Ідучи до мети, він не відкидав жодних засобів і поступав дуже часто підло і жорстоко. Але у своєму житті він почув слова апостола Павла до Коринтян: “Ми благаємо вас замість Христа – примиріться з Богом”. Десь, напевне, такі слова в особливий спосіб відчув Володимир у своєму житті. Літопис передає, що він осліп, і саме це було спонукою, що він кардинально змінив свої погляди, найперше, віри. Живучи негідно людини, перебуваючи у ворожості до істинного правдивого Бога, він пройшов через шлях примирення. Пізнавши правдивого живого Бога, Володимир охрестився в Ім‘я Пресвятої Тройці.
Примирення з Богом змінило його і зробило новою людиною, яка у своєму життя керувалася милосердним законом Євангелія: годував потребуючих і вірних, приймав подорожуючих, визволяв полонених.
Зміна, яка відбулася в його житті, вказала на те, що людина все в житті може змінити, що людина, яка відійшла від Господа дуже далеко може наблизитися до нього дуже близько і стати святою людиною. Він на собі пережив благодать Божого милосердя і прощення. Церква називає його рівноапостольним, який приніс світло Христової віри на нашу землю для нашого народу. Називаємо його хрестителем Русі, хрестителем України. Думаю, його приклад є яскравим для кожного з нас, що кожна людина може наблизитися до Христа і відчути його любов і милосердя.
Перебуваючи на цих зустрічах, тут, у Кракові кожен з нас приїхав з якимись сподіваннями Але тема, яку задав Папа Франциск “Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя”, саме вона повинна зворушити і захопити кожного з нас. Маємо заглянути в своє серце: чи я відчуваю милосердя Бога, чи я відчуваю, як говорив владика Теодор, цю руку Божу, що веде мене в житті, чи я відчуваю ці обійми Христові. Маємо також подумати, що заважає мені відчути цю руку Божу, цю присутність Божу. Напевне, наше не примирення з Богом, ворожість по відношенню до Нього, ворожість, яка виявляється у наших гріхах, бо саме через гріх ми віддаляємося від Бога і стаємо в певному значенні ворогами Бога. І навпаки, коли людина усвідомлює свої помилки, звертається до Нього, просить пробачення, зі сльозами на очах визнає своїми гріхи в Таїнстві Сповіді, то отримує прощення. Саме в цьому Таїнстві прощення людина здатна відчути велику Божу любов до кожного з нас.
Ми відчуваємо Божу руку і Його обійми не у фізичний, а у духовний спосіб. Таких обійм нам ніхто не може дати, окрім Господа, вони настільки міцні, щирі і сердечні, що людина, яка пережила їх у своєму житті, готова йти за Христом і не може дозволити, щоб зло заволоділо її серцем. І це є головним завданням, щоб кожен з нас на цих зустрічах СДМ відчув духовні обійми Христові, а також те, що Христос взяв мене за руку і веде в житті. Бажаю, щоб кожен це пережив. Просімо також про це у Св. Літургії, в цій молитві. Роздумуймо над словами апостола Павла “Ми благаємо вас замість Христа – примиріться з Богом”, бо саме це примирення з Господом дозволить нам пережити велику любов Бога до нас. Амінь.
Відео: https://www.facebook.com/youth.ugcc/videos/1394594170557845/
