Екзарх Харківський взяв участь у посвяченні фігури Матері Божої у Харкові
19 липня Католицька Церква святкує пам’ять першого об’явлення Пресвятої Богородиці монахині Катерині Лабуре на вулиці дю Бак в Парижі в 1830 році. З нагоди цього свята, о. Ян Мартінчек CM, настоятель парафії святого Вікентія де Поля РКЦ м. Харкова, встановив недалеко від храму Фігуру Матері Божої.
На урочисте освячення фігури, яке відбулося 19 липня 2018 року, приїхав єпископ Мар’ян Бучек РКЦ, Владика Митрофан УПЦ КП, Владика Василій Екзарх Харківський УГКЦ, духовенство та вірні Римо-Католицької Церкви.
Об’явлення Пресвятої Богородиці на вулиці дю Бак в Парижі в 1830 р.
Зоя Лабуре народилася 2 травня 1806р. в селі Фен-ле-Мутьє під Діжоном, у Франції, в родині землевласника і була дев’ятою із одинадцяти дітей. З раннього дитинства, проведеного на полях і серед виноградників Бурґундії, вона відчула покликання до духовного життя. Коли їй виповнилося 24 роки, вона вступила до монастиря Сестер Милосердя, де прийняла монаше ім’я Катерина. Невдовзі після її прибуття в монастир на вулицю дю Бак 140 в Парижі, Катерина вдостоїлася першого об’явлення Пресвятої Богородиці, котре відбулося в монастирській каплиці.
Перше об’явлення — 19 липня 1830 р. Було біля 11.30 вечора, сестра Катерина проснулася від того, що її три рази покликали по імені. Вона привідкрила заслону біля свого ліжка і побачила свого Ангела-Хоронителя, який мав вигляд п’ятирічного хлопчика. Він їй сказав: «Іди за мною в каплицю, там на тебе чекає Пресвята Богородиця». Катерина поспішно вдягнулася і пішла за ним в каплицю. Каплиця була освічена так, як на Святу Літургію, але Пресвятої Богородиці Катерина не побачила. Вона вклякнула і почала молитися.
Через півгодини Ангел-Хоронитель сказав: «Ось Пресвята Діва!» Катерина почула шелест, так як від шовку, і несподівано зліва від святого Йосифа вона побачила Пресвяту Богородицю, яка опустилася і сіла на священиче крісло. Сестра Катерина впала на коліна перед нею і з великою довірою поклала свої руки на коліна Богородиці. Так розпочалася розмова, яка тривала дві години.
Богородиця сказала Катерині, що Господь Бог доручає їй місію, але із-за цього їй доведеться перенести багато терпінь. Пресвята Богородиця попередила, що наступлять тяжкі часи. Цілий світ перебуватиме в хаосі і відбудуться великі події. До Ісуса Христа будуть відноситися з недовір’ям і відкинуть Його. З великим болем вона повідомила, що рана на боці Ісуса Христа знову відкриється, але Вона з надією сказала: «Приходіть до підніжжя цього вівтаря і кожний, хто з ревністю і надією попросить Ласк Божих, то їх отримає: їх отримають і багаті, і бідні.»
Друге об’явлення — 27 листопада 1830 р. Було 05.30 год. ранку і сестри зібралися в каплиці на молитву. Несподівано сестра Катерина почула справа від себе такий самий шелест, який вона почула минулого разу: це була Пресвята Богородиця! Вона стояла зліва від образа св. Йосифа. Все це об’явлення супроводжувалося символічними сценами і знаками. Богородиця «знаходилася в просторі», Вона була одягнута в світлу сукню і вся світилася. Її ноги опиралися на півсферу земної кулі, а в руках Вона тримала золотий круг, увінчаний хрестом. Вона жертвувала його Богові, молитовно піднятими до неба очима, випрошуючи милосердя. На пальцях Пресвятої Богородиці сестра Катерина побачила багато перстенів, прикрашених дорогоцінними каміннями, які на всі сторони розсипали блискучі промені. Несподіванo голубий круг, увінчаний хрестом зник. Пресвята Богородиця простягнула руки до напівсфери, яка була під її ногами. Сестра Катерина розуміла, що ця напівсфера символізувала цілу земну кулю. Блискучі промені, які випромінювали пальці Богородиці, покрили всю кулю, але з особливою інтенсивністю вони освічували одне визначене місце: Францію. Промені світла — це Ласки Божі, котрі будуть даровані тим, хто за них буде просити. В цей момент довкола цього образа появилася овальна форма, по краях якої було написано:
«О МАРІЄ, БЕЗ ГРІХА ЗАЧАТА, МОЛИСЯ ЗА НАС, ЯКІ ДО ТЕБЕ ПРИБІГАЮТЬ!».
Богородиця дала сестрі Катерині такі поручення: «Скажи, щоб по цьому зразку був виготовлений медальйон. Всі, хто будуть його носити, отримають багато ласок, особливо коли його носитимуть на шиї . Кожний, хто з довір’ям буде промовляти цю молитву, отримає особливе заступництво і незлічені Ласки Матері Божої». Пізніше форма повернулася, і Катерина побачила зворотню сторону медалика. В центрі була поміщена буква «М» з піднесеним над нею хрестом, поперечна основа якого пронизує букву. Внизу були два серця: Господа нашого Ісуса Христа і Богородиці. Одне — увінчане терновим вінцем, друге — пробите мечем терпіння. Ці два серця були навколо обрамлені вінком із дванадцяти зірок, які нагадували про об’явлення святого Івана в дванадцятій главі книги Одкровення. Сестра Катерина почула: “Буква «М» з хрестом і двома серцями говорять самі про себе.”
Наступного року об’явлення повторялися ще п’ять разів, і кожного разу сестра Катерина отримувала одне й те ж саме доручення: “Скажи, щоб згідно цього взірця був зроблений медалик. Всі, хто будуть його носити, отримають багато ласк, особливо, коли носитимуть його на шиї. Кожний, хто з довір’ям буде промовляти цю молитву, отримає особливе заступництво і багато ласк від Матері Божої. «Довший час с. Катерина довірялася священикові, який не вірив її розповідям, але вона вистояла. Накінець, через два роки, її сповідник о. Аладель доручив зробити такий медальйон. Перша назва медалика – «Медалик Пресвятої Діви Марії Непорочного Зачаття». Але вже через два роки, в результатi багаточисленних навернень, оздоровлень і вислуханих прохань, його почали називати «Чудотворним медаликом». За перші п’ять років було розповсюджено біля 10 мільйонів таких медаликів. З того часу коротку молитву “О Маріє, без гріха зачата, молися за нас, що до тебе прибігаємо” молилися віруючі по цілому світі, так, що увесь християнський світ прийняв факт Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці. В 1854р. Папа Пій ІХ проголосив цей факт догмою віри, яка була прийнята цілою Церквою з великою радістю. Через чотири роки Пресвята Богородиця підтвердила цю правду віри, сказавши св. Бернадеті в Людрі : «Я — НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ !»
Катерина Лабуре померла 31 грудня 1876р. І коли, через 56 років, її тіло було ексгумоване в зв’язку з беатифікаційним процесом, виявилося, що її тіло є нетлінним. Її очі були такими голубими, як в день її смерті. 28 травня 1933р. Катерина Лабуре була проголошена блаженною (беатифікована Папою Пієм ХІ). На торжественній церемонії були присутні близько 50 000 людей, в тому числі 8 000 «дітей Пресвятої Богородиці», в білих хустинах з чудотворними медаликами. 27 липня 1947 року Катерина була канонізована Папою Пієм ХІІ. Під час цього торжества було також багато людей, включаючи більше 10 000 «дітей Пресвятої Богородиці».
Завдяки чудотворному медалику відбулося багато зцілень, в тому числі безнадійно хворих людей. Тільки в однoму американському місті Філадельфії в 1930-1950рр. було зареєстровано більше 650 000 вислуханих просьб.
Св. Катерина знаходиться в нетлінному вигляді по правому боці вівтаря в каплиці на вулиці дю Бак 140, в Парижі . Виглядає вона так, ніби тільки вчора померла.
«Об’явлення Пресвятої Богородиці і Чудотворний медалик, образ якого отримала Катерина під час об’явлень, були визнані Апостольським Престолом в 1836 році».
Український християнин не може правильно побудувати своє духовне життя, якщо не призиватиме ім’я Марії, Матері Божої. Для цього він може відвідати, окрім Катедри Святого Володимира Великого, Нотре Дам, Сакре Кер, також каплицю Чудотворного Медалика. І там своїми очима побачить не тільки чудотворний медалик та нетлінне тіло св. Катерини, але й зустрінеться з милим поглядом Богородиці, щоб залишитися назавжди її вірним сином, чи дочкою.
о.Михайло Романюк,
настоятель катедри Св. Володимира Великого в Парижі
