Благословення просфор на Святу Вечерю у храмі св. Миколая Чудотворця м. Харкова

В останню неділю перед Різдвом, 6 січня, у храмі св. Миколая Чудотворця м. Харкова, після Святої Літургії Владика Василій привітав прихожан з Різдвяними святами, після чого відбулося благословення просфор на Святу Вечерю.

—ПРО ПРОСФОРУ—

ЧОМУ, ЯК ТА КОЛИ ЇЇ СПОЖИВАТИ

Невеличким, круглої форми хлібцем – просфорою – уже незабаром ділитимуться у кожній християнській родині перед спільною вечерею. Про історію цього звичаю, про те, що символізує цей хліб і традиція його спільнотного споживання читайте далі.

1) Просфора – це добровільна жертва давніх християн для Літургії та спільної трапези по богослужінню.
Просфорою (з грецької ) в давнину називали приношення християн, частина якого служила для Літургії, а залишки – для агапе, звичаю давньої Церкви, згідно з яким всі члени місцевої спільноти (вільні і раби) збиралися разом на спільну трапезу, під час якої завжди здійснювалася Євхаристія. Агапе, таким чином, відтворювала Тайну Вечерю.

2) Спільна просфора символізує соціальну рівність вірних та їх єднання в Христі.
Характер агапе був релігійний: найважливішим моментом зібрання було здійснення Євхаристії. Також вона символізувала соціальну рівність всіх членів общини і їх єднання в Христі. Більш заможні турбувалися про харчі для бідних, проте й бідні вносили свою лепту або працю в спільну казну. На «вечері любові» всі обмінювалися поцілунком миру, тут читалися послання від інших Церков і складалися відповіді на них.

3) Перші християни, які приходили на Літургію, жертвували на просфору все, що потрібне до столу.
Для агапе кожний, хто приходив, приносив із собою звичайний хліб, вино, масло, одним словом, все, що потрібне до столу. Це приношення (по–грецьки просфора) чи пожертвування, приймали диякони; імена тих, хто склав пожертву, вносили в особливий список, який з молитвою виголошували під час освячення Дарів. Рідні і близькі померлих робили приношення від їх імені, імена померлих, внесені в особливий список, також виголошувалися. Із цих добровільних приношень (просфор) відділялася частина хліба і вина, та молитвою, словом Христовим і прикликанням Св. Духа, освячувалося в Тіло і Кров Христову, а інші дари, над якими також виголошувалися молитви, використовувалися для спільного столу.

4) У 5 столітті “агапе” – вечерю любові – відділили від Літургії. Відповідно змінилося значення просфори.
Коли агапе відділили від Літургії, просфорою почали називати тільки хліб, який використовували для здійснення Євхаристії.

5) Жертовний хліб – просфора – містить в собі христологічну символіку: просфори виготовляють з двох частин, які означають Божество і людськість Ісуса Христа.
Просфора складається з двох частин, які виготовляються з тіста окремо одна від одної і потім з’єднуються разом. На верхній частині ставиться печатка, що зображає чотирикінцевий рівносторонній хрест із написами над поперечиною хреста IС і ХС (Ісус Христос), під поперечиною NI КА (грецькою “перемога”).

6) На просфорах здійснюється перша частина Божественної Літургії – проскомидія.
Проскомидія означає приношення, тобто цим словом виражається дія того, хто приносить, хто жертвує комусь яку-небудь річ. Сама ж річ, яку приносять, називається просфора, тобто те, що приноситься, дар. Пізніше просфору та вино, що стали Тілом та Кров’ю Ісуса Христа за звершеним Таїнством, споживаємо під час Євхаристії.

7) Під час вечері на Святвечір ділимося однією просфорою з усіма членами родини та гостями, що зібралися за столом, на знак єдності в Христі.

Як споживати просфору під час Святої Вечері?

Після того, як сходить перша зірка на небі, за столом збирається родина. Перед Вечерею господар запалює свічку, і всі моляться. По молитві згадують тих, хто з якихось причин не могли прибути, друзів, померлих. А тоді дідусь або батько – найстарший у родині – підходить до кожного із посвяченою в церкві просфорою. Вона поділена на частинки за кількістю осіб і розкладена на тарелі з медом. Дідусь складає усім побажання та подає кожному кусочок просфори, вмоченої в мед.

Важливо бути разом на Святій Вечері, щоби не втратити родинного зв’язку та через молитву й різдвяні традиції повніше пережити містерію народження Ісуса Христа, Сина Божого, нашого Спасителя.

Джерело: osbm-kyiv

Також може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *