Владика Ігор (Ісіченко) презентував книжку про святого Йосафата “Мужність віри”

Сьогодні у передріздвяний час відбулася презентація книжки архиєпископа Ігоря «Мужність віри» про св.Йосафата Куцевича, чиє життя хоч і віддалене від нас на 400 років, але й дуже близьке нам викликами, з якими стикаємося сьогодні.

У часи Йосафата Кунцевича ми з білорусами належали до однієї держави, першої Речі Посполитої, і до однієї Київської митрополії.

Прийняття унії 1596 року важко входило в масову самосвідомість. Тогочасне «сарафанне радіо» працювало на кшталт сучасної фабрики тролів. Між людьми розпускалися чутки про унію, як інструмент латинізації православних українців і білорусів.

Унію не підтримували ні королівські урядовці, ні сейм, ні тодішні «олігархи» – землевласники. До унії зневажливо ставилася частина латинського духовенства. І проти унії постали православні братства, козацтво.

Хоч унія, як виявилося з часом, була єдиним шансом зберегти свою ідентичність.

Так було і Вітебську 400 років тому. Міська влада втекла. Готувалися заворушення І Йосафата Кунцевича попереджали, щоб він не приїздив до міста. А він приїхав. Він пішов до священиків, які вийшли з-під його підпорядкування. Він не ховався від людей і він загинув.

І потім вже чудо явило його силу духовну. І в той час, коли в Белорусі унія приживалася важко, після смерті Йосафата Концевича практично вся Білорусь приймає унію, аж поки її не поховали росіяни при поділах Польщі і не навернули на православ’я.

І бачимо, що на кожному кроці виринає паралель із нашим життям.

Історія Йосафата Кунцевича допомагає нам розуміти сучасну кризу крізь призму минулого. За таким принципом зіставлення історичних та сучасних подій побудовано розповідь про духовний подвиг св.Йосафата Кунцевича.

«Йосафат навчає нас бути собою соромитися цього, дає приклад не просто витримки, а зростання у вірі попри зваби довкілля й конфлікт з близькими людьми.
Наш народ проходить нині один з найсуворіших іспитів у національній історії. І від кожного з нас, а особливо від духовних лідерів, залежить – наскільки успішним буде складання цього іспиту. Іспиту на міць внутрішнього стрижня, здатного вберегти нас, не дати зламатися в час світового буревію і гідно випростатися перед світом у мить перемоги».

Повідомив Свято-Дмитрівський катехитично-пастирський центр