З вірою в неминучу перемогу життя розпочинаємо Великий піст – із Пастирського послання Владики Василія, екзарха Харківського

 ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

єпископа Василія (Тучапця), екзарха Харківського,

всечесному священству, преподобним монахам і монахиням, побожним мирянам

Харківського екзархату Української Греко-Католицької Церкви

з нагоди початку Великого посту 2022 року

 

Всечесні Отці! Преподобні Монахи і Монахині! Дорогі Брати і Сестри!

Ми входимо у Великий піст 2022 року в суворі дні загальнонародного випробування. Наша земля стала полем битви, де ніхто не почуває себе в безпеці. Горять житлові будинки й школи, ворожі бомби й ракети падають на вулиці, нищиться створене самовідданою працею багатьох поколінь. Найтрагічніше – гинуть люди. Сотні кращих українців полягли на полі бою, а ще більше – стали жертвами варварських обстрілів мирних жителів. Мільйони шукають притулку в безпечніших місцях.

Здавалося б, хіба в цей час можна думати про духовні цінності, шукати шляхи християнського вдосконалення?

Можна! Бо саме в світлі євангельської правди за позірною абсурдністю війни відкриваються справжні витоки переживаної Україною драми. Шлях нашого народу до свободи багато разів порівнювали з поверненням народу Ізраїля з єгипетського полону на Обіцяну землю. Тож вслухаймося в Господнє слово, промовлене до Мойсея перед завершенням його земної місії: «Життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству» (Второзак. 30:19).

Життя і смерть – ось дві перспективи, відкриті, як колись перед Мойсеєвим народом, перед кожним із нас, перед Україною, перед усім людством. Обрати життя – означає гідно протистояти згубним силам смерти, боронити ближнього, допомагати слабшим, гуртуватися перед зовнішніми загрозами, бути вірними своєму християнському покликанню й громадянському обов’язку. Не просто жити, а стояти на сторожі життя.

Духовний шлях Великого посту веде нас до вирішальних епізодів Господньої спасительної місії – до Гетсиманського саду й Голготи. Разом із Христом ми переживаємо смертельні небезпеки, обмови, болючу самотність, чужу слабкодухість. Нам часом хочеться вигукнути: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мт 27:46). Пригадаймо в ці важкі миті: Божий Син – і Син Людський за тілом! – Ісус Христос також пройшов через ці випробування. Бо без них Він би не здобув перемоги над смертю та не запросив би нас усіх стати співпереможцями.

Життя вже здобуло перемогу. Раз назавжди. Чесний хрест Господній – знак страждань, через які приходить перемога. Мине сім тижнів Великого посту, і на утрені залунають тріумфальні слова: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога?.. Воскрес Христос – і життя вільно пливе» (слово Іоана Золотоустого). Слідом за Великим постом неодмінно прийде радість світлого Христового воскресіння. І хоч як би не лютувала смерть, які б лиха вона на нас не посилала, Життєдавець Христос уже переміг її. Зі свідомістю цього і з вірою в неминучу перемогу життя розпочинаємо Великий піст, аби гідно ввійти в пасхальну радість. Амінь.

 

єпископ Василій (Тучапець), ЧСВВ

екзарх Харківський

 

Дано в Харкові

6 березня р.Б. 2022. Прощена неділя

Катедральний собор святителя Миколая Мир-Лікійського

 

Також може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eskişehir eskort - eskort bodrum - escort - ankara eskort - eskort mersin