Святий Іван Золотоустий: чому не можна бажати зла іншим?

Ніколи не будемо задумувати зло проти інших, пам’ятаючи про те, що ми тим самим гостримо меч проти себе ж самих і наносимо собі ж глибоку рану. Але тебе хтось образив, і ти хочеш йому відімстити? Не мсти – бо лише так ти зможеш справді відімстити. Якщо будеш сам мстити, то не відімстиш. І не думай, що ці слова таємниця: зовсім ні, це істина. Ти спитаєш, як це можливо? Коли ти не мстиш, тоді дозволяєш Богові стати ворогом йому, а коли сам мстиш, то цього вже не буває. «Мені належить помста, я відплачу»,- говорить Господь. (Рим.12.19) Якщо ми маємо рабів, і вони посварившись між собою, не нам дозволяють розсуджувати і наказувати, а самі наказують і мстять, то хоча б багато разів зверталися до нас по допомогу, то ми не тільки не караємо, а ще й гніваємось на них назвавши їх забіяками і хуліганами. Все треба було дозволити нам вирішувати і карати, говоримо ми їм, але так як ви самі відімстили за себе, то не докучайте нам. І так само скаже Бог, Який наказав передати все Йому. І чи не соромно нам, що ми від своїх рабів вимагаємо послуху і мудрого поводження, а Господу не віддаємо того, що вимагаємо від своїх рабів? Це я вам говорю тому, що ви схильні мстити один одному. А той, хто хоче бути справді християнином, той не повинен мстити, а навпаки, повинен прощати і залишати гріхи, навіть якби за це не було тої великої нагороди – відпущення власних гріхів. Якщо ти осуджуєш того, хто завинив, то навіщо, скажи мені, сам грішиш і впадаєш в те ж саме? Зневажив хтось тебе? Не зневажай його взаємно; інакше сам себе зневажаєш. Вдарив хтось тебе? Не відплачуй йому так само, бо тоді між вами не буде різниці. Засмутив тебе хтось? Не засмучуй його зі своєї сторони, тому що користі від цього нема ніякої, а сам ти знову станеш подібний йому. Лише тоді ти в стані будеш напоумити його, коли образу перенесеш спокійно і смиренно; тільки через це ти засоромиш його і втихомириш його гнів. Ніхто не зцілює зло злом, але зло добром. Так поводяться і деякі язичники. Якщо вже й язичники так поводяться, то постидаємося бути гіршими від них. Багато з них були зневажені і переносили зневаги. Багато були обмовлені і не мстили. Але я боюся, що б дехто з них не виявився кращим нас по житті і через це не збільшив нашого покарання. І справді, якщо ми, які отримали Духа, очікуємо Царства, користуємося Таїнствами,- якщо ми не досягнемо навіть до їхніх чеснот, то яке будемо мати прощення? Якщо ми повинні перевищити в праведності юдеїв, бо сказано: коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне (Мт.5.20), то тим більше язичників. Якщо в тому випадку, коли ми не перевершимо юдеїв, для нас закрито Царство Небесне, то як же сподобимося досягнути його, коли виявимся гіршими від язичників?

Відкиньмо, отже, від себе гнів, злобу, злість. Бо у нас багато життєвих клопотів, які можуть привести до забуття, тому й настанови потрібні нам постійно. А що ми недаремно й не без користі збираємось тут, то ж покажемо докази цього на ділі, щоб через те сподобитись нам і майбутніх благ, через благодать і чоловіколюбство Господа нашого Ісуса Христа, через Якого і з Яким Отцю зі Святим Духом слава нині і завжди і навіки віків. Амінь.

Також може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eskişehir eskort - eskort bodrum - escort - ankara eskort - eskort mersin