Молодь Харківського екзархату взяла участь у християнському таборі на морі
Протягом 14-23 серпня 2017 р. відбувся християнський молодіжний табір для молоді Харківського екзархату УГКЦ на узбережжі Азовського моря неподалік м. Приморська (с. Набережне, Запорізька обл.). У таборі під назвою «На хвилях духовності» взяли участь 30 осіб з різних областей України, зокрема аніматори літніх таборів для дітей «Веселі канікули з Богом». Розпочала його с. Григорія Костів (Згромадження св. Йосифа) із м. Харкова.
Кожен новий день на базі відпочинку «Казка» розпочинався спільною руханкою на пляжі, бансом і ранковими молитвами. Купатися в море всі ходили двічі на день: перед обідом (9:30-12:00) та після нього (16:00-18:00). Щодня в 13:00 була св. Літургія із духовною наукою, яку там служив Голова Молодіжної комісії екзархату, духівник табору, о. Миколай Микосовський, ЧСВВ із смт. Покотилівка.
Після вечері ще була на березі катехизація від згаданого душпастиря про якусь із християнських чеснот, обмін думками тощо. Відтак – отримання подарунків від таємного друга-ангела та листів із таборової пошти. Після того учасники табору у дружньому колі дякували Богові за те, що хотіли, та пускали іскру любові. Хто бажав, грав у волейбол, теніс чи інші ігри. Теж можна було посповідатися чи духовно порозмовляти з о. Миколаєм.
Чималу духовну радість подарували присутнім вітання з Днем народження (чий був) і так само свято Господнього Преображення, зокрема освячення різноманітних фруктів на тенісному столі відпочинкової бази. У святковій Літургії взяли участь теж і декотрі працівники закладу.
Цей молодіжний табір разом із Господом багатьох юнаків і дівчат здружив між собою і не один знайшов у тому часі для себе щось важливе. Всевишній благословив доброю сонячною погодою.
І на кінець допис зі сторінки фейсбук учасниці табору з м. Полтави Поліни Галюти: «Серпневими вечорами мені не вистачає цих людей, катехизацій, листів від «таємного друга», шуму морської хвилі. Я б так хотіла подякувати всім за те, що зробили мене щасливішою, за те, що не кинули у тяжкий момент, за те, що я маю причину чекати наступного літа. Деякі персони змушують мене плакати за ними. Хочеться повернути хоч декілька ночей на піску, ті особливі та незабутні для мене моменти, тих ранкових чайок… Мої дорогі, я безмежно вас полюбила».
