Духовна віднова в монастирі сестер св. Вікентія с. Деменки Полтавської області
У селі Деменки Кобеляцького району Полтавської області відбулася дводенна духовна віднова для сестер св. Вікентія, яку провів настоятель Свято-Покровського Василіянського монастиря ієрм.Йосиф Щур, ЧСВВ. Місце, де проживають сестри, зветься “Домом Милосердя”, тому що тут окрім монашої спільноти проживають ще також шестеро дітей сиріт, якими сестри постійно опікуються. Духовна віднова розпочалася після Вечірні, яку відслужив ієрм. Йосиф Щур, ЧСВВ та опісля виголосив духовні науки на теми: “Важливість монашого служіння на Сході України”, “Про спільноту”, “Жертвенність в любові”.
У дитячому “Будинку Милосердя ” трудяться дві сестри: настоятелька Магдалина, яка також дітьми зветься “МАМА”, їй допомагає с. Параскева, яка також виконує служіння в місцевому фельдшерсько-акушерському пункті. “Перебуваючи у цій спільноті, – говорить ієрм. Йосиф, – я сам духовно відновився і був глибоко вражений щирістю та жертвенністю сестер, простотою дітей та глибокою тишею внутрішнього спокою, де присутність Господа є постійно відчутною. Духовна віднова закінчилася 24 лютого, де була відслужена Божественна Літургія, яку очолив ієрм. Йосиф у співслужінні з парохом місцевого храму о. Василем Улішаком.
Щоби зрозуміти усю важливість монашого служіння на Сході України, потрібно, насамперед, спробувати таке служіння, із переказів, листів чи фотографій практично нічого неможливо зрозуміти, а інколи і вжахнутися від реальної дійсності. Багато хто із духовних осіб вважає, що служіння без ідеальних для цього умов, де має бути дім, їжа, кошти, храм та інші побутові моменти, неможливе. Але варто згадати про найголовніше що тут є, а це-люди, які постійно шукають Христа, і саме Господь бажає бути поруч серед таких людей через якісне, щире і жертвенне служіння богопосвячених осіб. Бувають такі спільноти, що всі обов”язки виконують двоє осіб, хоча потреби є набагато вищими і вкрай потрібними для виконання.
Тому молімося, щоби Господь благословив наші монаші Чини і Згромадження добрими покликаннями, які б не боялися іти туди, куди запрошує Христос!