Як Дрогобич допомагає Харкову
Історія гуманітарної допомоги для Харківського напряму розпочиналась дрібними кроками. Хоч молитовна й волонтерська робота при парафії Дрогобицьких священномучеників УГКЦ розгорнулась ще з першого дня війни (молитовні марафони, плетення сітки й готування вареників для переселенців чи місцевої ТРО), активна «гуманітарка» стартувала з ініціативи Іларіона Паньківа допомогти хлопцям з Харківського спецпідрозділу “Схід”.
Перші «транші» були дуже щирими, але не значними: старенькі бабусі вічно приносили останні закрутки, родина дрібних підприємців прагнула передати хлопцям теплу одіж, зі школи по сусідству чи дитячого садку надали продукти, а прихожани-лікарі допомогли медикаментами.
Перша машина з нашої парафії відвезла приблизно 20 ящиків, наступного дня передали 16 і через день стільки же. Спершу намагались налагодити роботу через посередників зі Львові (на жаль, вони не завжди виявлялись добросовісними) чи доброчинцями з Яворова.
Кир Василій сміливо погодився приймати посилки для захисників Харкова у соборі Святого Миколая Чудотворця. Він сам прийшов нам на допомогу в момент, коли координатора нашої допомоги – хлопця Віталія з його парафії – ранили при бомбардуванні адміністративних будівель. Ми почали підзбирувати допомогу для греко-католицької катедри у той же день, усвідомлюючи, що найбільший спальний район Харкова (Салтівка) стоїть на межі гуманітарної катастрофи.
Наші маленькі кроки змінились великими, коли на поміч прийшли закордонні друзі. Спершу Бог послав нам о. Дам’яна Габорія з Будапешту разом із спілкою Волонтерів Угорщини. Будапештський вантаж разом з поміччю спільноти «Галилея» ми перенаправляли до Харківської Салтівки у два тури дванадцятикубовими бусами. Згодом на поміч прийшов польський друг пан Marek Klara разом з організацією «Ochotnicza Straż Pożarna w Targowiskach». До справи долучилась також і Дрогобицька Духовна Семінарія. Тож завдяки спільному зусиллю останній вантаж, що доїхав до Харкова, становив 25 кубометрів вантажу.
Завдяки спільному зусиллю о. Івана Паньківа (пароха), цілій релігійній громаді та великій команді небайдужих доброчинців, сьогодні Парафія Дрогобицьких священномучеників також налагодила постачання продуктів для виробництва перекуски тимчасово переміщеним особам у дитячому садку «Веселка», встановила приладдя для виготовлення маскувальної сітки у закладах освіти, надає локальну допомогу військовим та переселенцям, а також працює над забезпеченням біженців у партнерській гімназії поблизу церкви. У нашій команді є шість хоробрих водіїв, два десятки парохіяльних волонтерів (в тому числі й медики, що займаються фасуванням ліків), безліч людей доброї волі, менеджери, духівники, а найважливіше – сотні молільників, що своєю невтомною летанією тримають наш фронт.
Бр. Іларіон Паньків, місто Дрогобич Львівської області