Ювілейні святкування сестер Згромадження Св. Йосифа ОПДМ у Харкові

Протягом 2018 року Згромадження сестер Св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії в особливий спосіб вшановує пам’ять свого Засновника Слуги Божого о. Кирила Селецького. Адже 28 квітня виповнилося 100 років з дня переставлення його до вічності.

Цього ж року виповнюється 120 років від дня заснування Згромадження.

Згромадження сестер Св. Йосифа ОПДМ було засноване 1898 році у селі Цеблові Сокальського району, що на Львівщині. Основним завданням сестер було провадити захоронки, катехизувати дітей і дорослих, піклуватися про красу Божого дому, допомагати душпастирям. Також сестри надавали медичну допомогу хворим, провадили різноманітні фізичні й господарські роботи.

На сьогоднішній день сестри проживають у 5 країнах, де виконують працю до якої закликав їх Засновник.

У м. Харків сестри приїхали у 2005 році на запрошення Владики Степана Екзарха Донецько-Харківського на служіння при парафії Св. Миколая Чудотворця.

У рамках Ювілейного року при кожному монастирському домі, де сестри виконують своє служіння, служиться Св. Літургія та проходить урочиста академія присвячена пам’яті Слуги Божого о. Кирила Селецького.

Святкові урочистості відбулися і у м. Харкові у нижньому храмі Свв. Верховних Апостолів Петра і Павла Катедрального Собору Св. Миколая Чудотворця УГКЦ за участю Кир Василія Екзарха Харківського.

О. Кирило Селецький народився 29 квітня 1835р. в Підбужжі біля Самбора. Походив із давнього роду української шляхти. Батько, Михайло, був учителем, а мати, Іванна – опікувалася дітьми. Від 1843 року родина Селецьких проживала в Самборі, де Кирило вчився в Головній Самбірській школі. В архівних документах школи за 1846 рік знаходимо списки учнів, в котрих Sielecki Cyrillus належить до групи “eminenten”, тобто дуже здібних учнів. Пізніше він вчиться в Самбірській гімназії, а після успішно складеної матури розпочав богословські студії у Львівському університеті. Три роки вчився в Генеральній Духовній Семінарії у Львові, на четвертому році перейшов до семінарії у Перемишлі.

Два роки вчителював (1860-1862) у Дрогобицькій гімна­зії, допомагаючи в душпастирській праці парохові Дрогобича.

Після закінчення семінарії Кирило одружився з Емілією, донькою о. Николая Івасівки та після шести років спільного життя Емілія померла. Отець Кирило залишився з двома донечками, старша Оленка також після тяжкої недуги померла, а молодша виховувалась у сестер Василіянок в Яворові.

8 січня 1860р. Кирило прийняв єрейські свячення з рук владики Григорія Яхимовича (1792 – 1863), єпископа Перемиської єпархії.

О. Селецький був вікарієм та адміністратором в Старій солі, в Билич Горішній, в Мількові, в Любачеві, в Воробнику Королівському, в Яворові.

Врешті в 1874 році став парохом у с. Жужіль поблизу Белза і приєднаної до неї парафії с. Цеблів. Тут він вміло провадив людей до Бога аж до своєї смерті.

Увесь час своєї душпастирської праці отець навчав своїх парафіян не тільки у церкві, а й поза нею. Першим таким місцем, де він про­вадив освітянську роботу, була парафіяльна канцелярія. Часто домів­кою для просвітницької праці була школа. Згодом у Цеблові й у Жу­желі позакладав читальні.

Для народних шкіл бракувало підручників… Щоб зара­дити конечній потребі підручників для школи й родини, о. Селецький написав у 1869 році книгу «Своя хата». Отець Селецький перший пе­рекладає катехизм живою народною мовою, що вийшов дру­ком 1869 р.

Отець Кирило тісно співпрацював із різними журналами.

По селах тодішньої Галичини було розповсюджене пияцтво. На порятунок селян, які шу­кали розради у забутті через пияцтво, стало духовенство, яке викорінювало пияцтво через закладання Братства Тверезості. До тих, що були провідниками у цій галузі, належав о. Селецький.

19 травня 1893р. – відкриває першу в Галичині українську захоронку для дітей.

В 1895р. з ініціативи о. Кирила в Жужелю повстало Товариство Івана Милостивого. Члени того Товариства зобов’язалися уділяти матеріальну поміч вдовам, сиротам і опущеним на території свого села. В Цеблові завдяки успішній співпраці о. Селецького і місцевого вчителя Івана Геруса були засновані такі інституції як молочарня, малопроцентова позичкова каса Райффензена.

Як визнан­ня духовної величі та титанічної, понад людські сили діяльності, о. Селецький отримав численні відзнаки. Найвище цісарське відзначення – Хрест Лицарського Ордену Франца Йосифа.

28 квітня 1918 р. в 15 годині дня отець пралат Кирило Селецький відійшов до вічності по нагороду.

Проповідь Преосв.Владики Василія Тучапця Екзарха Харківського під час Арх.Літургії – 03.06.2018 р.Б.

У Катедральному храмі м.Харкова вшанували 100-річчя від дня переходу до вічності о. Кирила Селецького, засновника Згр.сс.св.Йосифа ОПДМ. Пастирське слово Преос.Владики Василія Екзарха Харківського під час Архиєрейської Літургії – 03.06.2018 р.Б.

Опубліковано Свято-Івано-Павлівський монастир УГКЦ у м. Харкові 6 червня 2018 р.

Також може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eskişehir eskort - eskort bodrum - escort - ankara eskort - eskort mersin