Блаженніший Любомир знайшов останній спочинок у крипті Патріаршого собору
У Києві у Патріаршому соборі УГКЦ відбулася Заупокійна Божественна Літургія та Чин погребіння світлої пам’яті Блаженнішого Любомира (Гузара). Участь у Богослужінні взяли єрархи УГКЦ на чолі з Патріархом Святославом, особистий посланець Папи Франциска Архиєпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації Східних Католицьких Церков, Апостольський нунцій Клаудіо Гуджеротті.
Провести в останній путь Блаженнішого приїхали також священики (близько 600 греко-католицьких), монахи та віряни з різних регіонів України та з-за кордону. Віддати шану екс-главі УГКЦ у цей день до Патріаршого собору прибуло й чимало громадських діячів, урядовців та політиків. Останні представляли різні політичні сили.
Домовина з тілом стояла посередині собору. Після Служби люди востаннє підходили до Блаженнішого. У багатьох були зволожені очі. Священнослужителі у прощальній промові із теплом та любов’ю згадували про Любомира (Гузара). Особливо зворушливо прозвучала промова Патріарха УГКЦ Святослава (Шевчука).
Говорячи про Любомира (Гузара), Глава УГКЦ, зокрема, назвав його «кобзарем» нової України та «душею кожного українця».
«У неповторному і унікальному шляху святості Любомира ми бачимо що сила Божа проявилася у немочі Любомира, коли втративши сій фізичний зір, він ще ширше відкрив зіниці своїх духовних очей. Де б він не заходив, усі ставали. Окремі види святості наспівав про Любомира наш Тарас», – заявив першоєрарх і пригадав усім присутнім відомий вірш Шевченка «Перебендя».
«Та Кобза, на якій грав Блаженніший Любомир – це душа кожного з нас, кожного українця, незалежно від релігії, конфесії, місця проживання, мови. Він міг своїм бархатистим баритоном заторкнути такі низькі регістри наших сердець, що здригалися серця навіть тих, хто у Луганську, Донецьку Сімферополі, в Україні чи за кордоном», – сказав він.
За словами Глави УГКЦ, Любомир (Гузар) залишив нам у спадок підвалину новітньої української християнської цивілізації, яку «ми маємо розвинути, нею жити і на ній будувати нашу вільну і незалежну Україну».
Блаженніший Любомир (Гузар) знайшов свій останній спочинок у крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового. Це місце буде весь час відчиненим, і вірні завжди матимуть змогу відвідати свого пастиря та помолитись з ним. Патріарх Святослав закликав греко-католиків не забувати Блаженнішого і у майбутньому якомога частіше відвідувати крипту.
«Кожен з вас у моменти сумніву, потреби буде мати можливість прийти і молитись разом із Любомиром. Давайте дамо собі слово ніколи не залишати Любомира самотнім у крипті», – сказав першоєрах під час вчорашньої проповіді.
Блаженніший Любомир (Гузар) відійшов у вічність 31 травня 2017 року, о 18-30, на 85 році життя, після важкої недуги.
1 червня труну з його тілом привезли до Львова, до собору св. Юра. Храм був відчинений упродовж цього часу. Щоби попрощатися з Блаженнішим, людям доводилося простояти у довжелезних чергах кілька годин поспіль. Для вірян на площі перед собором Юра спеціально встановили великий екран, де демонстрували фільми про Любомира (Гузара), інтерв’ю з ним.
3 червня у Львові під час Літургії Патріарх Святослав проголосив Блаженнішого «Всенародним молільником за мир в Україні». Згодом відбулася скорботна хода вулицями міста.
Тисячі львів’ян супроводжували домовину з тілом Любомира (Гузара) від архикатедрального собору св. Юра до храму Архистратига Михаїла. Останнє паломництво Блаженнішого Любомира вулицями Львова Глава УГКЦ порівняв з похоронами праведного Митрополита Андрея Шептицького.
У неділю, 4 червня, кортеж з тілом Блаженнішого Любомира прибув до Києва до Патріаршого собору Воскресіння Христового.
Від моменту встановленні домовини у храмі, тисячі киян мали змогу попрощатися з Блаженнішим Любомиром – двері собору не зачинялись ні вдень, ні вночі, а біля домовини відбувалися молитовні чування.
Джерело: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_ceremonies/67224/
