4 грудня — свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке належить до 12 найбільших церковних свят

Лк. 10, 38-42, 11, 27-28.

Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці основане на церковному переданні, зокрема Протоєвангелії Якова. З нього дізнаємося, що батьки Пречистої Діви Марії, святі Яким і Анна, були бездітними і зробили обіцянку, що коли Бог дасть їм дитину, віддадуть її на службу Богові у храмі в Єрусалимі. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм дочку. Коли Марії виповнилося 3 роки, її батьки Яким і Анна виконали свою обіцянку і привели її до Єрусалимського храму, віддали під опіку первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі і Симеона-Богоприємця. Та не тільки батьки радо приводять свою дитину на службу Богові, але й сама Марія радо йде за голосом Божим, бо вже змалку мала невідкличне стремління перебувати у храмі Божому в Єрусалимі.

Отримавши перше духовне виховання від своїх батьків, Марія продовжувала його у храмі, пізнаючи там Божий закон, пізнаючи глибше Бога, щоб могти краще служити Йому. Там вона пізнає людей, що приходять на молитву до храму, пізнає їх потреби. Через Захарію і Симеона властиво сам Бог виховував Її покликання майбутньої Матері Божого Сина і духовної Матері всіх людей.

Подія введення Марії в храм навчає нас, що кожен християнин повинен постійно працювати над своїм духовним вихованням, поглиблювати його. Пізнаючи Бога через молитву, Святе Письмо, людина єднається з Ним, вводить у своє серце, своє життя, а тим самим входить в Божий духовний храм – царство небесне вже тут на землі, як навчав про це Ісус Христос: „Царство Боже прийде непомітно; ані не скажуть: ось воно тут – або: он там – бо царство Боже є між вами” (Лк. 17, 21).

Молода дочка просила у своєї матері подарунок. Просила купити їй велике дзеркало, щоби могла себе прикрашати, прибирати, наряджати, наводити макіяж. Побожна мати відгукнулася на її просьбу і купила їй велику ікону Матері Божої. Матір, даючи цей образ дочці, сказала: „Ось твоє дзеркало…”. Дочка спочатку здивувалася цим подарунком, а потім кожного вечора молилася перед іконою і питала Марію: „Найсвятіша Матір! Поглянь на мене! Чи я подобалася сьогодні Богові?”

Життя Матері Божої повинно бути для кожного християнина своєрідним духовним дзеркалом, в котре кожен з нас повинен часто вдивлятися, щоб могти краще духовно зростати, впевнено будувати свій духовний храм, храм своєї душі, храм Божої любові згідно слів апостола Павла: „Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває?” (1 Кор. 3, 16). „Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: „Я поселюся в них і серед них буду ходити, буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом” (2 Кор. 6, 16). „Та й самі ви, мов живе каміння, будуєтеся як духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа” (1 Пт. 2, 5).

Нехай приклад Марії і Її молитовне заступництво скріпляють нас у духовному житті, допомагають нам краще пізнавати Бога і Його любов, єднатися з Ним, відчувати Божу любов і Божу присутність у щоденному житті і таким чином ставати учасниками Його духовного храму – царства небесного, храму любові вже тут на землі і пізніше у вічності.

о. Михайло Чижович, редемпторист
http://www.cssr.lviv.ua/word/?article=828