«Справжній християнин покликаний бути патріотом — любити Батьківщину, рідний народ, його мову і культуру!» — єпископи УГКЦ
Любов людини має властивість поширюватися, адже коли вона панує у серці, то в ньому завжди знайдеться місце для інших. Саме з любові до себе, своїх рідних та близьких будується і любов до свого краю, своєї землі. Тож у такому «ланцюжку любові» пізнається справжня автентична християнська любов!
Про це йдеться у Посланні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірян, монашества та священнослужителів з нагоди сторіччя відновлення української державності. Єпископи вирішили звернутися до українців, аби спільно роздумати над тим, яким чином взаємодіють такі цінності як любов та патріотизм в українському середовищі.
«Любов є душею того шляхетного почуття, яке ми називаємо патріотизмом. Справжній християнин покликаний бути патріотом — любити Батьківщину, рідний народ, його мову і культуру тою самою жертовною любов’ю, якою виконує Заповідь Божу любити своїх батька та матір. У світлі Нового Завіту можемо ствердити рівно ж і те, що любов до Батьківщини вписана в людську природу і походить із заповіді любові до ближнього, тому природний закон спонукає нас віддано любити і захищати державу, в якій ми народилися, зростали», — наголошують в Посланні.
Феномен поєднання любові та патріотизму українці змогли черговий раз побачити під час Майдану, а згодом в Криму і на Сході України. Адже чимало людей (покидаючи нерідко комфортні умови та жертвуючи своїм часом/здоров’ям/життям), які мають свої політичні, релігійні погляди чи етнічне походження, зрештою, йдуть за покликом Всевишнього та за голосом власного серця…
«Ми пишаємося і дякуємо Богові за ті численні знаки, якими виявляють наші співвітчизники свою любов до рідної землі, за їхню небайдужість, за співчуття і солідарність, за мудрість в обставинах підступної гібридної війни. Ідеться про тих, хто на Майдані обороняв гідність і свободу; хто пішов на фронт і ціною власного здоров’я та життя захищав або й донині захищає не просто територіальну цілісність країни, а й простір свободи й духу; хто рятує біженців і підтримує переселених осіб; хто ділиться своїми скромними статками і заощадженнями з потребуючими; урешті-решт про кожного, хто чесно і відповідально виконує свої професійні та громадянські обов’язки — усі вони є живим втіленням найбільшої заповіді, яку Христос Господь залишив нам як дороговказ», — йдеться у Посланні, говорячи про актуальність християнський цінностей.
У ньому також зазначають, що «найбільшим багатством для кожного народу є його сини і дочки», які своїми добрими справами доказують свій автентичний патріотизм. Більше того, вони захищають та зберігають духовний код нації: мову, віру, волелюбність та гідність, а також прагнення до справедливості. Крім того, єпископи УГКЦ в черговий раз нагадують, що у хвилини випробувань потрібно не замикатися у собі, а бути солідарними та співчутливими й до інших, якщо ми хочемо, щоб інші це проявляли і до нас.
«Ми, українці, відчуваємо, особливо в останні роки, прихильність і солідарність з боку багатьох країн, мільйонів людей доброї волі всього світу, різних національностей та релігійних переконань. Вони співчувають нам у наших випробуваннях, підтримують нас у наших потребах, захищають перед ненавистю агресора і виявляють готовність бути з нами й надалі. Така солідарність є великим даром, але водночас і обов’язком. Він спонукає нас відкрити і поширити власне серце до потреб тих народів, які сьогодні зазнають несправедливості, агресії, випробувань і різноманітних страждань», — наголошують у Посланні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ з нагоди сторіччя відновлення української державності.
Департамент інформації УГКЦ
