Харківська молодь взяла участь в пішій прощі до Вишгорода

18 – 19 травня відбулась 13 піша проща до Вишгорода. Цього року вдруге прощу відвідали і харківські прочани – дівчата та хлопці з молодіжної спільноти “Квіти Слобожанщини” під супроводом сестри Неоніли (Варениці). Окрім місцевих паломників прощею йшли паломники з усієї України.

Проща розпочалась з молитви біля Патріаршого собору, а далі сформована колона рушила у напрямку Вишгорода.
Разом з прочанами дорогу розділили семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ та отці, які піснями та мудрими настановами додавали сил рухатись далі. Впродовж усієї прощі панувала молитовна, весела та дружня атмосфера. Усю прощу супроводжувала натхненна церковна пісня та молитва, яку провадили брати-семінаристи.
У Вишгороді прочан чекала низка молитов та наук: Молебень до Богородиці, Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Михаїл (Бубній), Екзарх Одеський, Велика Вечірня, похід зі свічами навколо храму, Литія біля Хреста, концерт, розважання над Святим Письмом Lectio divina, нічні чування .
А частували прочан смачною вечерею Національна Гвардія України.
У неділю 19 травня Архиєрейську Божествену Літургію очолив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав. У проповіді Глави Церкви пролунав гарний заклик для українців християн:
“Ми зараз стоїмо перед цією іконою в особливий момент нашої історії. Завтра почнеться (як дехто вважає) новий етап історії незалежної України. Адже новий Президент прийде до влади: для когось – нова надія, а для когось, можливо, – це велика тривога і непевність. Мабуть, із вуст Богородиці сьогодні лунають слова: “Не надійтеся на синів людських, у них немає спасіння”. Лише та людина, яка вірить у Бога і яка плекає надію, має особистий доступ до воскреслого Христа й може уздоровити, надати світло і надію для народу й суспільства. Тому не від зміни лідерів у кабінетах України прийде надія для усіх нас. Надію можемо дати лише ми всі, як ті, що вірять у воскреслого Христа”.
Також прочани мали змогу отримати повний відпуст приступивши до Святих Тайн Покаяння та Пресвятої Євхаристії, та з духовним піднесенням роз’їхалися по домівках, несучи чудотворну силу Вишгородської ікони.