«Бережно приймайте тих, хто рятується від війни!» — владика Ігор Ісіченко до священників Апостольського екзархату

У межах формаційних курсів для священників Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії духовним провідником для душпастирів був єпископ-емерит Ігор Ісіченко.

Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії.

Під час формаційних курсів душпастирі пройшли освітню сертифіковану програму «Зцілення ран війни», яку проводить Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я.

Владика Ігор Ісіченко щодня під час Божественної Літургії виголошував духовну проповідь, роздумуючи над текстами Євангелія.

Завершуючи курси, єпископ-емерит представив доповідь «Місія епохи потрясінь», у якій окреслив бар’єри, котрі є в людей пострадянського суспільства перед Церквою.

«Пастирська місія вимагає бережного ставлення до духовних травм кожного. Вони хочуть бути вислуханими та прощеними. Щодня зростає бар’єр між тими, хто виїхав і тими, хто залишився», — зауважив доповідач.

Владика наголосив на тому, що «початок воцерковлення людини варто починати з пошанування гідності такої особи, відкриваючи для неї універсальність християнства».

Відтак він представив історичні фундаментальні чинники, які деформували релігійні погляди людей, що були під проводом московської Церкви, що вплинуло на суспільне життя.

Беручи участь у душпастирстві тих, хто рятується від війни, єпископ-емерит закликав духовенство «виявляти винахідливість і системність у відкритті для таких осіб містагогічного літургійного життя».

Також він представив стереотипи, якими керуються українці.

«Психологічні бар’єри між людьми зі Східу та Заходу України полягають у політичному та релігійному контексті, що важливо враховувати при пасторальній опіці. Священнику також потрібно брати до уваги свою мову, що теж впливає на спілкування та побудову стосунків між душпастирем і внутрішньо переселеними людьми», — додав єпископ-емерит Ігор Ісіченко.

Відтак серед стереотипів єпископ виділив поняття традицій, які розділяють українців, а також найнебезпечніший — стегматизацію українця, образ якого спотворений до примітивізму — селянин-кріпак, що створює комплекс меншовартості.

Ще одним бар’єром є стереотип про неминучу втрату особистої свободи, що підкріплюється особистим досвідом авторитарності духовних осіб, звертаючи увагу слухачів на потребу відкриття таким людям християнської свободи.

Також стереотип сприйняття загрози з боку католицизму через пропаганду, яка будувалася на так званому «захисті православ’я».

«Церкві довірено захист вічних цінностей — бережно приймати осіб, які прибувають з України, рятуючись від війни, відкриваючи їхні таланти і залучаючи їх до життя в парафії», — зазначив єпископ.