У нашій церковній традиції цього дня благословляють свічки. А звідки взявся такий цікавий звичай?

У нашій церковній традиції цього дня прийнято йти до храму зі свічками та їх там освячувати. Про це розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

 

свічка

Ця традиція сягає XVII століття. Ще Петро Могила у своєму «Требнику» вводить цей Чин освячення свічок. На наших землях цієї традиції дотримуються всі: і православні, і католики. Римо-католики цього дня здійснюють похід зі свічками. Адже свічка – символ світла. Хоч би якою сильною була темрява, коли ми запалимо свічку, вона щезає. Свічка – ще й приклад Христа, який прийшов на землю як «Світло для світу». Свято Стрітення продовжує ідею боговтілення; Ісус прийшов на землю, несучи людині Правду. Тому освячені свічки є знаком світла Христового.

Багато християн приділяють великого значення саме стрітенській свічці. То як нею правильно користуватися?

Щодо цього немає певних приписів. Однак стрітенську свічку прийнято запалювати під час складних ситуацій. Однак, варто пам’ятати, що суть полягає не у свічці. Важливою є наша віра. Бо, як бачимо із Євангелія, Господь «дає по вірі людей» не через вживання того чи іншого предмету, а через нашу християнську позицію. Тому неважливо, чи маємо ми  стрітенську свічку, чи ні. Питання в нашій довірі до Бога і в нашому розумінні, що Він є «Світлом для світу». Однак не заперечую важливості значення цієї свічки. Бо вона є знаком присутності Божого світла.

На ваш погляд, де сучасний українець може зустріти Христа?

Бог є той, про якого ми кажемо у молитві «Царю Небесний». Він є всюди і все наповняє. Однак чому ми не можемо зустріти Христа? Бо ми перейняті іншими речами: проблемами, ідеями, думками. Але чи в цих речах є Божа воля? Наше життя і його кінець має бути здійсненням Його волі. Зустріч із Господом є в нашій молитві, у Пресвятій Євхаристії, коли ми приймаємо Його Тіло та Кров, у читанні Святого Євангелія, яке є нагодою розвивати цю зустріч. Однак молитва, Євхаристія, читання Біблії – миті. А далі що? Якщо ми це не переносимо в наше щоденне життя, тоді можна нас вважати безбожниками. Кожна мить нашого життя має бути нагодою для зустрічі з Ним. Бо буття людям дає Бог.

Ситуація, яка панує в Україні, – невипадкова. За нею також стоїть Бог. Нам важливо навчитися за кожною ситуацією простежувати Божий промисел. Тоді ми можемо зустрічати Його. Адже Він чекає на нас. Але чи ми готові зустрітися із Ним? Це непросто. Бо ми дуже матеріалізовані. Візьмемо за приклад мучеників. Для них нічого не мало значення і навіть смерть, а тільки Бог. Бо коли ти зустрічаєш Бога, то ніщо тебе не може із Ним розлучити. Навіть смерть.

Розмовляла Руслана Ткаченко

Джерело: news.ugcc.ua

Також може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eskişehir eskort - eskort bodrum - escort - ankara eskort - eskort mersin