Біографії єпископів

Блаженніший Святослав (Шевчук),
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, Отець і Глава УГКЦ

Народився 5 травня 1970 року у м. Стрию, Львівської обл. У 1991-1992 роках навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992-1994 роках – у Львівській духовній семінарії.

Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель Владика Филимон (Курчаба), священичі – 26 червня 1994 року (святитель Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Любачівський).

У 1994-1999 роках навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ моральної богослов’ї візантійської богословської традиції.

У 1999-2000 роках – префект Львівської духовної семінарії Святого Духа.

У 2000-2007 – віце-ректор ЛДС Святого Духа.

З 2001 – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).

У 2002-2005 – Голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира, керівник Патріаршої курії у Львові.

З червня 2007 – ректор ЛДС Святого Духа.

14 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця доктора Святослава Шевчука, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа, Єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra di Galba.

Архиєрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року, у день празника Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, а співсвятителями – Владика Михаїл (Микицей), Єпарх єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліян (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобичцький.

10 квітня 2010 року призначений Апостольським Адміністратором єпархії Покрова Пресвятої Богородиці.

23 березня 2011 року на Виборчому Синоді Єпископів УГКЦ обраний Главою УГКЦ. 25 березня цей вибір благословив Папа Римський Венедикт XVI. Введений на престол 27 березня 2011 року у Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Блаженніший Любомир (Гузар),
Архиєпископ-емерит

Народився 26 лютого 1933 року в м. Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії.
У 1944 році сім’я змушена була покинути Україну. Спочатку зупинилися в Австрії. У м. Зальцбурзі Владика продовжив навчання в українській гімназії.
У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту Владика Любомир закінчив у Малій Духовній Семінарії у Стемфорді (штат Коннектикут). Потім студіював філософію в Колегії Святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра.
Богословські студії відбув у Вашингтонському Католицькому університеті в Америці.
У 1958 році як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата одержав ліценціят богословія. 30 березня цього ж року Владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії.
У 1958-1959 роках працює вчителем і префектом в Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія, а також служить у Кергонксоні (штат Нью-Йорк) як душпастир оселі “Союзівка” Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки Української Молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк).
З 1965 року є настоятелем парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра.
В 1969 році переїхав до Риму для продовженим богословських студій, які завершив доктором богословія в 1972 році.
У 1972 році Владика Любомир вступає до монастиря Святого Теодора (монахів студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія).
У 1973-1984 роках Владика викладає в Папському Місійному Університеті “Урбаніана” в Римі, виконує різні доручення Патріярха Йосифа.
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріярхом Йосифом Сліпим на єпископа.
У 1978 році Патріярх Йосиф призначає Єпископа Гузара архимандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
З 1984 до 1991 року є протосинкелом Львівської Архиєпархії в Римі.
У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю.
У 1993-94 роках служив духівником у Львівській Духовній Семінарії Святого Духа.
У 1995 році спільнота осіла в своєму монастирі Святого Теодора Студита в с. Колодіївка на Тернопільщині.
У листопаді 1996 року Владика Любомир призначений Єпископом Помічником Глави Української Греко-Католицької Церкви.
26 січня 2001 р. на надзвичайному Синоді єпископів вибраний Верховним Архиєпископом УГКЦ.
21 лютого призначений папою Іваном-Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.
21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва.

 

Владика Василій (Тучапець), Екзарх Харківський

 

Владика Василь Тучапець народився 29 вересня 1967 року в Яворові на Львівщині. У 1986 році вступив до Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні, де 1996 року склав довічні обіти. Філософсько-богословську освіту здобував у Польщі, захистивши 1998 року ліценціат з патристичного богослов’я. Ієрейське рукоположення отримав 12 липня 1997 р. з рук св. п. владики Софрона Дмитерка, ЧСВВ. Від 1998 року виконував різні душпастирські та настоятельські обов’язки в монастирях Провінції, займався викладацькою діяльністю. Від 2005 року – ігумен монастиря Святого Василія Великого в Києві, а від лютого 2012 р. – Радник та Вікарій Протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя. 2 квітня 2014 р., у Ватикані повідомлено про те, що Патріарх Святослав Шевчук, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ та порадившись з Апостольською Столицею, створив Харківський Екзархат УГКЦ, виокремлюючи його територію з дотеперішнього Донецько-Харківського Екзархату.

Святіший Отець дав згоду на канонічне обрання згаданим Синодом о. Василія Тучапця, ЧСВВ, дотеперішнього Ігумена монастиря Святого Василія Великого в Києві, першим Екзархом Харківським, надаючи йому титулярний осідок Чентуріонес.

Джерело: http://www.ugcc.org.ua/

eskişehir eskort - eskort bodrum - escort - ankara eskort - eskort mersin